Методичні рекомендації КЗ "КОІППО ім. В.Сухомлинського" від 03.07.2014 № 497/10-09 на тему "Формування в учнів, батьків, учителів психологічної готовності до взаємодій з дитиною з особливими освітніми потребами (ООП)"

20.08.2014 13:46

Про методичні рекомендації

 

На виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 23.07.2013р. № 1034 «Про затвердження заходів щодо впровадження інклюзивного навчання в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2015 року» надсилаємо методичні рекомендації працівникам психологічної служби щодо формування в учнів, батьків, учителів, психологічної готовності до взаємодій з дитиною з особливими освітніми потребами.

Додаток: на 6 арк. в 1 прим.                                                                                   Заступник директора Л. Голодюк

 

Тіхонов Євген Сергійович 32-15-37

Додаток

до листа КЗ «КОІППО

імені Василя Сухомлинського»

___03.07.2014____№__497/10-09_

 

Формування в учнів, батьків, учителів, психологічної готовності до взаємодій з дитиною з особливими освітніми потребами

Сучасну сім’ю сьогодні очікує ціла низка проблем психологічного характеру, частину з яких вона не може розв’язати без допомоги відповідних фахівців. На рівні системи освіти здійснення соціального патронажу сім’ї та охорони дитинства покладено на місцеві органи управління освітою, навчально-виховні заклади, зокрема соціально психологічну службу, яку представляє соціальний педагог і практичний психолог. Кожен з суб’єктів має свої завдання, повноваження та функції.

Завдання соціально-психологічної служби в цьому напрямі – забезпечення додержання основних соціально-правових потреб дитини, сприяння її успішній соціальній адаптації в умовах дитячого колективу і сім’ї, задоволення потреб дитини в розвитку і самореалізації, допомога батькам та соціальний патронаж сім’ї.

Зазначаємо, що соціальний педагог і практичний психолог є фахівцями, які не можуть бути взаємозамінюваними. У кожного з них відповідно до фаху своя методологія роботи, інструментарій, напрями та зміст діяльності, що відповідають їх функційним обов’язкам. Зрозуміло, що їх сумісна праця, а також вибудувана система роботи педагогічного колективу у взаємодії з іншими державними установами дозволять певною мірою зазначити ефективність соціального супроводу дитини і сім’ї в сучасних умовах.

Завдання практичного психолога щодо організації інклюзивного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі.

  1. Виявлення дітей, у яких виникають труднощі в навчанні, спілкуванні та взаємодії з оточуючими; визначення причин цих труднощів; при потребі, скерування до відповідних фахівців з метою встановлення причин та надання допомоги.

  2. Виявлення причини соціального неблагополуччя або затримки в розумовому розвитку дитини шляхом спостережень, аналізу навчальної документації, проведення консиліумів із вчителями.

3. Проведення спостереження за дитиною з метою вивчення її індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів та потреб.

4. Участь, у межах своєї компетенції, у складанні розгорнутої психолого-педагогічної характеристики на дитину та її індивідуального плану розвитку.

5. Участь у підготовці документів для розгляду на засіданнях психолого-медико-педагогічних консультацій.

6. Ознайомлення з висновками і рекомендаціями психолого-медико-педагогічних консультацій щодо організації навчання дитини та надання їй  додаткових послуг; розробка індивідуального плану корекційно-розвиткової роботи.

7. Участь у розробці необхідної адаптації навчальних матеріалів, підходів, а саме: надання рекомендацій педагогам щодо врахування особливостей навчально-пізнавальної діяльності дитини при визначенні форм і методів роботи з нею.

8. Сприяння створенню позитивного мікроклімату в колективі, проведення заходів, спрямованих на профілактику стигматизації і дискримінації у шкільному оточенні, формування дружнього та неупередженого ставлення до дитини з особливими освітніми потребами.

9. Надання у межах своєї компетенції консультативно-методичної допомоги педагогам у роботі з дитиною.

10. Налагодження співпраці з фахівцями, які безпосередньо працюють із дитиною з особливими освітніми потребами та беруть участь у розробленні індивідуальної програми розвитку.

Завдання соціального педагога щодо організації інклюзивного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі.

  1. Захист і забезпечення прав та свобод дитини з особливими освітніми потребами в умовах навчального закладу та під час перебування дитини в сім’ї.

  2. Виявлення дітей, у яких виникають труднощі у спілкуванні та взаємодії з оточуючими, або тих, котрі проживають у сім’ях, які опинилися у складних життєвих обставинах.

  3. Визначення соціальних питань, які потребують негайного вирішення причин та труднощів; при потребі, скерування до відповідних фахівців з метою надання відповідної допомоги.

  4. Визначення статусу дітей з особливими освітніми потребами в колективі, надання рекомендацій класоводу, класному керівникові щодо шляхів ефективної інтеграції такої дитини в колектив однолітків, формування позитивного мікроклімату в дитячому колективі.

  5. Поширення інформації про засади інклюзивного навчання серед педагогів, батьків, дітей з метою формування дружнього та неупередженого ставлення до дитини з особливими освітніми потребами.

  6. Участь у складанні розгорнутої психолого-педагогічної характеристики на дитину та її індивідуального плану розвитку; участь у роботі психолого-педагогічного консиліуму.

  7. Забезпечення дитини з особливими освітніми потребами та її батьків інформацією про інфраструктуру позашкільних навчальних закладів у мікрорайоні, місті, селі, сприяння щодо участі дитини в гуртках, секціях з урахуванням її можливостей.

  8. Представлення інтересів дитини з особливими освітніми потребами у відповідних органах і службах.

Основні орієнтири нам пропонують нормативні документи, які регламентують роботу соціального педагога в системі освіти. Зокрема, доцільно керуватися у своїй діяльності порядком організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011р. № 872. Окрім того,у листах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 26.07.2012р. № 1/9-529 «Психологічний і соціальний супровід дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання», від 02.01.2013р. № 1/9-1 «Про визначення завдань працівників психологічної служби щодо запровадження інклюзивного навчання» окреслено діяльність працівників психологічної служби та їхню роль у командній взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу щодо надання допомоги дітям з особливими освітніми потребами.

Завдання соціально-педагогічного патронажу сім’ї:

  • організація цілеспрямованої фахової допомоги сім’ї у вирішенні її соціальних і психолого-педагогічних проблем;

  • допомога сім’ї у створенні доцільних психолого-педагогічних умов виховання дитини відповідно до її віку, індивідуальних особливостей та потреб вчасного і всебічного розвитку;

  • формування соціально-педагогічної компетенції сім’ї – набуття членами сім’ї соціально-педагогічних знань і навичок, достатніх для реалізації завдань повсякденного життя, які виникають під час спілкування з оточуючими.

Соціально-педагогічним патронатом охоплюються сім’ї з дітьми, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, або з дітьми, які з інших причин не відвідують дошкільний навчальний заклад (відсутність чи віддаленість дошкільних навчальних закладів, фізична неспроможність батьків водити дитину до закладу тощо).

З метою виявлення таких дітей необхідно проводити їх облік (лист Міністерства освіти і науки України від 07.05.2007 р. № 1/9-263 «Про організацію обліку дітей дошкільного віку»).

Соціальним педагогам (практичним психологам) у даному питанні потрібно, в першу чергу, дати батькам зрозуміти, що:

- для сім'ї, де є дитина з порушенням у розвитку, важливо вести настільки нормальне життя, наскільки це можливо. Дитина, які б особливості в розвитку вона не мала, має право жити у своїй родині, зустрічатися, гратися і дружити з усіма, з ким їй приємно, ходити в дитячий садочок і школу, вчитися і тренуватися, розширювати коло спілкування і дізнаватися більше про навколишній світ, розвивати свою самостійність настільки, наскільки це можливо;

- родинам дітей з порушеннями розвитку важливо обмінюватися досвідом, знаннями, інформацією. Досвід кожної такої сім'ї може допомогти іншим виховувати та розвивати свою дитину. Обмін таким досвідом дуже важливий тому, що допомагає батькам дитини з особливостями розвитку швидко знайти свої способи взаємодії з малюком і догляду за ним, налагодженню взаємної прив'язаності і любові.

Основним елементом роботи з дітьми з особливими потребами є залучення батьків до навчально-виховного процесу, до участі в розробці

навчальних планів своїх дітей. Це дає їм змогу відчути, що вони не одинокі, що вони є членами команди, яка підтримує їхню дитину й допоможе у подоланні труднощів.

Часто виникають складнощі у спілкуванні з батьками через неприйняття ними проблеми, а в більшості випадків – через зневіру у власні сили. Подоланню власних стереотипів понять батьків допомагає проведення тренінгових занять, групова робота та індивідуальні консультації.

Також зміст та основні завдання участі психологічної служби системи освіти в питаннях впровадження інклюзивної освіти визначено в низці відомчих документів:

1. План дій щодо запровадження інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 роки (затверджений наказом МОН України від 11.09.2009 р. № 855).

  1. Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах (затверджене наказом МОН України від 09.12.2010 р. №1224).

  2. Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872).

  3. План заходів щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.09.2012 року № 1482).

  4. Наказ МОН України від 23.07.2013 року № 1034 «Про затвердження заходів щодо впровадження інклюзивного навчання в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2015 року».

  5. Закон України «Про освіту» (ст. 21. Психологічна служба в системі освіти; ст. 22. Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти; ст. 57. Гарантії держави педагогічним, науково-педагогічним працівникам та іншим категоріям працівників закладів освіти).

  6. Положення про психологічну службу системи освіти України (затверджене наказом Міністерства освіти і науки України 02.07.2009 р. № 616, зареєстроване в Міністерстві юстиції України, із змінами та доповненнями 23.07.2009 р. за № 687/167703).

  7. Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи освіти загальної середньої освіти (затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 19.10.2001 р. № 691).

  8. Лист Міністерства освіти і науки України від 13.12.2008 р. № 1/9 – 811 «Про здійснення соціально-педагогічного патронату».

  9. Наказ Міністерства освіти і науки України від 14.06.2006р. № 1983\388\452\221\556\106 про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів  соціальної роботи із сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12. 06. 2006 р. за № 824\12698).

  10. Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2006р. № 864 «Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України».

Рекомендована література:

  • Відкрите досьє з інклюзивної освіти. За матеріалами ЮНЕСКО: [Витяг] [Електронний ресурс].– Режим доступу: https://ussf.kiev.ua/index.php?go=Inklus&id=18 .

  • Ворон М.В., Найда Ю.М. Інклюзивна освіта: українські реалії // «Підручник для директора». – 2006.- № 6 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ussf.kiev.ua/index.php?go=Inklus&id=19 .

  • Даниленко Л.І. Управління інклюзивною школою на засадах менеджменту освітніх інновацій // Інклюзивна школа: особливості організації та управління: [навчально – методичний посібник] / кол. авторів: А.А. Колупаєва, Ю.М. Найда, Н.З. Софій та ін.; за заг. ред. Л.І.Даниленко - К.: «Міленіум», 2007.- 128 с.

  • Єфімова С.М. Налагодження партнерських стосунків з родинами Інклюзивна школа: особливості організації та управління: [навчально – методичний посібник] /кол. авторів: А.А. Колупаєва, Ю.М. Найда, Н.З. Софій та ін.; за заг. ред. Л.І. Даниленко - К.: «Міленіум», 2007.- 128 с.

  • Збірник програм факультативних курсів, курсів за вибором та спецкурсів для застосування в роботі працівниками психологічної служби загальноосвітніх навчальних закладів / за наук. ред. В.Г. Панка. – К.: Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013.

  • Колупаєва А.А., Найда Ю.М. Здійснення процесу оцінки та розробки індивідуального навчального плану / Інклюзивна школа: особливості організації та управління: [навчально–методичний посібник] / кол. авторів: А.А. Колупаєва, Ю.М. Найда, Н.З. Софій та ін.; за заг. ред. Л.І. Даниленко.- К.: «Міленіум», 2007.- 128с.

  • Колупаєва А.А. Досвід реалізації інклюзивної освіти в країнах Європи / А.А. Колупаєва Педагогічні основи інтегрування школярів з особливостями психофізичного розвитку в загальноосвітні навчальні заклади: [монографія]. - К.: Педагогічна думка, 2007. – 458 с.

  • Особливі діти в закладі і соціальному середовищі: [навчальний посібник] / О. В. Гаврилов. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009. – 308 с.

  • Обухівська А.Г., Ілляшенко Т.Д., Андрусишина Л.Є. Методичні рекомендації з окремих аспектів діяльності практичних психологів і консультантів ПМПК [Електронний ресурс] / А.Г. Обухівська, Т.Д. Ілляшекно, Л.Є. Андрусишина. – К.: Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013.

  • Таранченко О.М., Найда Ю.М. Врахування відмінностей розвитку та навчальної діяльності дітей з особливостями психофізичного розвитку  в процесі навчання // Інклюзивна школа: особливості організації та управління: [навчально – методичний посібник] / кол. авторів: А.А. Колупаєва, Ю.М. Найда, Н.З. Софій та ін.; за заг. ред. Л.І. Даниленко - К.: «Міленіум», 2007.- 128 с.

 

Назад