Рішення колегії МОН від 31.05.2012 «Про проект Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми патріотичного виховання громадян на 2013-2017 роки»

16.06.2014 14:13

Р І Ш Е Н Н Я

 

КОЛЕГІЇ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________________________________

 

 

31.05.2012 р. Протокол № 6/1-21

 

 

Про проект Концепції Загальнодержавної

цільової соціальної програми

патріотичного виховання громадян

на 2013-2017 роки.

 

 

Заслухавши та обговоривши інформацію Першого заступника Голови Державної служби молоді та спорту Глущенка С. В. та доповідну записку „Про проект Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми патріотичного виховання громадян на 2013-2017 роки”, підготовлений Державною службою молоді та спорту України на виконання доручення віце-прем’єр-міністра України С. Тігіпка від 30 березня 2011 р. №7542/1-11 та з метою підготовки та затвердження науково-обґрунтованого і довготермінового плану дій щодо патріотичного виховання громадян,

 

КОЛЕГІЯ УХВАЛЮЄ:

 

1. Доповідну записку ‟Про проект Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми патріотичного виховання громадян на 2013-2017 роки” взяти до відома.

2. Схвалити проект Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми патріотичного виховання громадян на 2013-2017 роки.

3. Державній службі молоді та спорту (Сафіуллін Р. С.) забезпечити погодження проекту Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми патріотичного виховання громадян на 2013-2017 роки з заінтересованими міністерствами та науковими установами і подання в установленому порядку на розгляд до Кабінету Міністрів України.

4. Доповідну записку та рішення колегії розмістити на офіційному веб-сайті Міністерства www.mon.gov.ua.

5. Контроль за виконанням рішення колегії покласти на Голову Державної служби молоді та спорту Сафіулліна Р. С.

 

 

Голова колегії,

Міністр Д.В. Табачник

 

Колегії Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

 

Доповідна записка

«Про проект Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми патріотичного виховання громадян на 2013-2017 роки»

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Відповідно до Рекомендацій парламентських слухань про становище молоді в Україні «Молодь за здоровий спосіб життя», затверджених постановою Верховної Ради України від 03.02.2011 № 2992, Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми патріотичного виховання громадян на 2013-2017 роки».

 

2. Мета і шляхи її досягнення

Мета прийняття проекту акта полягає у забезпеченні цілеспрямованої, комплексної, послідовної і взаємоузгодженої за часом, ресурсами та результатами діяльності органів державної влади і громадськості щодо патріотичного виховання громадян України.

 

3. Правові аспекти

В цій сфері правових відносин діють такі нормативно-правові акти:

Закон України "Про державні цільові програми".

Закон України "Про освіту".

Закон України "Про мови в Українській РСР".

Закон України "Про Загальнодержавну програму "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на період до 2016 року".

Закон України "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років".

 

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття проекту акта потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету та місцевих бюджетів.

 

5. Позиція заінтересованих органів

Проект акта потребує погодження з Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством юстиції, Міністерством культури, Національною академією наук, Національною академією педагогічних наук, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

 

 

6. Регіональний аспект

Прийняття проекту акта не стосується розвитку адміністративно – територіальних одиниць України.

 

7. Запобігання корупції

У проекті акта відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень. Громадська антикорупційна експертиза не проводилася.

 

8. Громадське обговорення

Проект акта розміщено на офіційному веб-сайті Державної служби молоді та спорту для громадського обговорення.

 

9. Позиція соціальних партнерів

Проект акта не стосується соціально – трудової сфери, тому не потребує погодження з уповноваженими представниками від всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців.

 

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект акта не є регуляторним актом, оскільки не містить положень регуляторного впливу.

 

11. Прогноз результатів

Прийняття проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми патріотичного виховання громадян на 2013-2017 роки» дозволить досягти позитивної динаміки зростання рівня патріотизму в країні, соціальної і трудової активності громадян, діяльності суспільства і держави, подолання екстремістських проявів окремих груп населення та інших негативних явищ, відродження духовності, соціально-економічної та політичної стабільності, зміцнення національної безпеки.

 

 

Директор департаменту

з питань молоді та комунікацій

Держмолодьспорту І.М. Хохич

Схвалено рішенням колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.05.2012 № 6/1-21

 

 

 

Концепція

Загальнодержавної цільової соціальної програми патріотичного виховання громадян на 2013-2017 роки

 

Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма

 

Найважливішою складовою будь-якої держави є люди, які населяють країну, тобто населення.

Першочергове завдання держави – забезпечити населенню України рівні стартові можливості для самовизначення та самоствердження через досягнення суб’єктивно привабливих і водночас соціально значущих цілей.

На сучасному етапі існують такі проблеми як: складне соціально-економічне становище українського суспільства, знецінення традиційних моральних цінностей, пропаганда жорстокості, бездуховності, насильства, зокрема через засоби масової інформації, невизначеність в оцінці подій історичного минулого українського народу негативно впливають на моральні та патріотичні переконання громадян України.

Дані соціологічних досліджень свідчать, що рівень патріотизму громадян України є недостатньо високим. Серед молоді у віці 18-29 років показник готовності до еміграції становить 50,4%, а у віковій групі 30-39 років - 42,4%. Таким чином, серед вікової категорії, від якої залежить майбутнє України, практично кожен другий допускає для себе можливість еміграції¹.

Ця позиція в основному зумовлена неможливістю, в повній мірі реалізувати свій потенціал і мати достатній рівень матеріального благополуччя в своїй державі.

Патріотичне виховання покликане дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної та правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості, що ґрунтується на визнанні пріоритету прав людини. Патріотичне виховання має стимулювати розвиток суспільства, яке функціонує на засадах гуманізму, свободи, верховенства права, соціальної справедливості, гарантує умови для зростання добробуту народу.

Актуальність патріотичного виховання зумовлюється процесом формування в України єдиної політичної нації. Патріотичне виховання

громадян спрямоване на забезпечення цілісності, соборності України, що є серцевиною української національної ідеї. При цьому важливо, щоб об’єднання різних етносів і регіонів України здійснювалось задля національного відродження, розбудови й вдосконалення суверенної правової держави і громадянського суспільства на базі демократичних цінностей, які в свою чергу мають лежати в основі патріотичного виховання.

Виходячи з цього, патріотизм сьогодні є нагальною потребою і держави, оскільки високий рівень патріотизму громадян здатний забезпечити соціально-політичну стабільність та гідне місце країни в цивілізованому світі; і особистості, яка своєю любов’ю до Батьківщини прагне досягти взаємної любові від неї з метою створення умов для вільного саморозвитку і збереження індивідуальності; і суспільства, яке зацікавлене у тому, щоб саморозвиток особистості, становлення її патріотичної самосвідомості здійснювався на моральній основі.

Патріотизм у період становлення нації – це любов до Батьківщини, свого народу, турбота про своє та загальне благо, сприяння становленню й утвердженню України як суверенної і незалежної, правової, демократичної, соціальної держави, готовність відстояти її незалежність, служити і захищати її, розділити свою долю з її долею.

Як і сам патріотизм, патріотичне виховання несе конкретно історичний характер. Патріотичне виховання населення на сучасному етапі – це комплексна, системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, школи, інших соціальних інститутів спрямована на формування високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про своє благо і народне, готовності до розбудови демократії, виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, прагнення цілісності, незалежності України, сприяння єднанню українського народу, громадянському миру і злагоди в суспільстві.

 

Аналіз причин виникнення проблеми

та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом

 

Причинами гострої постановки проблеми патріотичного виховання громадян України є системна криза ідентичності, економічна дезінтеграція та соціальна поляризація суспільства. Девальвація духовних цінностей, зниження рівня суспільної відповідальності зумовили широке поширення у суспільній свідомості байдужості, егоїзму, індивідуалізму, цинізму, невмотивованої агресивності, неповажного ставлення до держави і соціальних інститутів.

Необхідність розв’язання проблеми програмним методом зумовлена її специфікою та загальнонаціональним масштабом. Результативність патріотичного виховання народу України потребує активізації масової патріотичної роботи, організованої і здійснюваної як державними структурами так і громадськими рухами і організаціями; стимулювання діяльності засобів масової інформації, наукових та інших установ та організацій, творчих спілок, спрямованої на розгляд і висвітлення проблем патріотичного виховання, на формування і розвиток особистості громадянина і захисника Вітчизни.

Усвідомлення необхідності патріотичного виховання як пріоритетного напряму соціального розвитку країни забезпечить умови для реалізації його державотворчого потенціалу.

 

Мета Програми

 

Мета Загальнодержавної цільової соціальної програми патріотичного виховання громадян полягає у забезпеченні цілеспрямованої, комплексної, послідовної і взаємоузгодженої за часом, ресурсами та результатами діяльності органів державної влади і громадськості щодо патріотичного виховання громадян України.

Програма передбачає створення цілісної системи патріотичного виховання населення шляхом реалізації таких завдань:

визнання й забезпечення у реальному житті прав людини, гідності та свободи як найвищої соціальної цінності; утвердження гуманістичної моралі та формування поваги до таких цінностей як свобода, рівність, справедливість, чесність, відповідальність;

утвердження толерантного світогляду, сприйнятливості до культурного плюралізму, шанобливого ставлення до інших культур і традицій;

забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей; для розвитку професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможної особистості;

формування громадянської ідентичності, відчуття належності до рідної землі, народу; визнання духовної єдності поколінь та спільності культурної спадщини; утвердження почуття патріотизму, відданості у служінні Батьківщині;

формування соціальної активності особистості: готовність до участі у процесах державотворення, здатність до спільного життя та співпраці у громадянському суспільстві, готовність взяти на себе відповідальність; здатність розв’язувати конфлікти у відповідності з демократичними принципами, здатність до самостійного життєвого вибору;

формування психологічної та фізичної готовності населення до виконання громадянського та конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, підвищення престижу і розвиток мотивації населення до державної та військової служби;

розвиток критичного мислення, що забезпечує здатність усвідомлювати та відстоювати особисту позицію в тих чи інших питаннях, вміння знаходити нові ідеї та критично аналізувати проблеми, брати участь у дебатах, вміння переосмислювати дії та аргументи, передбачати можливі наслідки дій та вчинків;

формування політичної та правової культури, знань про політичні системи та владу на всіх рівнях суспільного життя, про закони та законодавчі системи; утвердження поваги до Конституції України, законодавства, державної символіки, державної мови;

визнання й забезпечення у реальному житті прав людини шляхом комплексного функціонального аналізу центральних та місцевих органів влади, що відповідають за забезпечення прав на вільне волевиявлення, рівність, справедливість;

забезпечення ефективної координації політики у сфері патріотичного виховання громадян з боку зацікавлених міністерств і центральних органів виконавчої влади.

 

Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми

на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

 

Не зважаючи на те, що патріотичне виховання в Україні має давню історію, робота в основному проводилась з відносно вузькими цільовими групами - молоддю, студентством, школярами, військовослужбовцями тощо.

Наразі в Україні не проводиться системна робота по патріотичному вихованню широких мас населення.

Тимчасове вирішення проблеми можливе за рахунок збільшення кількості заходів та обсягів фінансування в рамках реалізації суміжних державних програм, що включають елементи патріотичного виховання. Проте, використання такого підходу не забезпечить цілеспрямованої, комплексної, послідовної і взаємоузгодженої за часом, ресурсами та результатами діяльності органів державної влади і громадськості щодо патріотичного виховання населення України.

Використання програмного методу забезпечить створення єдиних нормативно-правових, інституційних, організаційно-методичних умов, єдності критеріїв ефективності, повного залучення та максимального використання можливостей органів державної влади і громадськості щодо патріотичного виховання громадян України.

 

Шляхи і способи розв’язання проблеми. Строк виконання Програми

 

Виконання програми передбачається протягом 2013- 2017 років.

Програма визначає реалізацію наступних напрямів її діяльності:

підвищення статусу патріотичного виховання в українському суспільстві та системі освіти;

зміцнення й розвиток виховних функцій навчальних закладів, розширення складу суб’єктів патріотичного виховання, посилення координації їхніх зусиль;

активізація діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та громадських організацій щодо утвердження патріотизму, духовності, моральності і формування загальнолюдських цінностей;

використання національних традицій, сучасного світового та вітчизняного педагогічного досвіду та дослідження сучасної психолого-педагогічної науки у сфері патріотичного виховання;

удосконалення інформаційного забезпечення патріотичного виховання громадян України;

формування науково-теоретичних і методичних засад патріотичного виховання громадян України;

посилення ролі родини у патріотичному вихованні;

патріотичне виховання громадян України шляхом проведення історико-патріотичних заходів;

формування позитивного ставлення населення до військової служби і позитивної мотивації у молодих людей щодо проходження військової служби за контрактом та призовом;

використання державних символів у патріотичному вихованні громадян України;

співпраця органів державної влади та органів місцевого самоврядування з об'єднаннями громадян.

 

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

 

Найважливішою умовою ефективності роботи з патріотичного виховання є постійний аналіз її стану на основі узагальнених оціночних показників.

Ці показники дозволяють визначити не лише стан патріотичного виховання в цілому, а й окремі сторони цієї роботи.

Виконання програми дасть змогу:

забезпечити утвердження гуманістичної моралі та формування поваги до таких цінностей як свобода, рівність, справедливість;

забезпечити утвердження толерантного світогляду, сприйнятливості до культурного плюралізму, загальнолюдських цінностей, толерантного ставлення до інших культур і традицій;

забезпечити сприятливими умовами для самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей; для розвитку професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможної особистості;

підвищити рівень громадянської ідентичності, відчуття належності до рідної землі, народу; визнання духовної єдності поколінь та спільності культурної спадщини; утвердження почуття патріотизму, відданості у служінні Батьківщині;

підвищити рівень соціальної активності особистості: готовність до участі у процесах державотворення, здатність до спільного життя та співпраці у громадянському суспільстві, готовність взяти на себе відповідальність; здатність розв’язувати конфлікти у відповідності з демократичними принципами, здатність до самостійного життєвого вибору;

підвищити рівень психологічної та фізичної готовності населення до виконання громадянського та конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, престижу і розвиток мотивації громадян до державної та військової служби; гуманістичних цінностей;

підвищити загальний рівень політичної та правової культури, знань про політичні системи та владу на всіх рівнях суспільного життя, про закони та законодавчі системи; утвердження поваги до Конституції України, законодавства, державної символіки, державної мови;

підвищити рівень уміння визначати форми та способи своєї участі в житті суспільства, спілкуватись з демократичними інститутами, органами влади, захищати і підтримувати закони та права людини, бути обізнаним зі способами соціального захисту.

Кінцевим результатом реалізації Програми передбачається позитивна динаміка зростання рівня патріотизму в країні, зростання соціальної і трудової активності громадян, їх внеску до розвитку основних сфер життя, діяльності суспільства і держави, подолання екстремістських проявів окремих груп населення та інших негативних явищ, відродження духовності, соціально-економічна і політична стабільність та зміцнення національної безпеки.

 

Система критеріїв ефективності виховання

 

З метою визначення ефективності патріотичного виховання громадян України, його результати зіставляються з об’єктивно заданими параметрами цієї діяльності, яка здійснюється в інтересах вирішення конкретних завдань, формування високої патріотичної свідомості, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків щодо захисту інтересів Батьківщини, відданості ідеям державного суверенітету України. Ці результати є визначеними для формування конкретних критеріїв, які диференціюються на дві групи.

До першої групи відносяться критерії, які відображають процес роботи з патріотичного виховання, діяльність, яка спрямована на формування і розвиток патріотизму громадян України, характеризуються конкретними параметрами, відповідними її кінцевому результату.

До другої групи входять критерії, які дають оцінку важливим сторонам, якостям, рисам тієї чи іншої конкретної особистості, соціальної групи, категорії населення, які є результатом роботи з розвитку патріотичної свідомості, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків щодо захисту інтересів Батьківщини, відданості ідеям державного суверенітету та розвитку України.

Основними критеріями першої групи є:

духовно-ціннісний, який визначає спрямованість патріотичного виховання на формування системи цінностей патріота України, досягнення духовно-культурної «єдності у різноманітті» серед громадян України;

реалізаційно-цільовий, який визначає готовність суб’єктів патріотичного виховання правильно та творчо вирішувати завдання, знаходити конкретні шляхи підвищення ефективності цієї діяльності для досягнення бажаного результату, який збігається з його метою і відповідає основним інтересам і прагненням різних категорій населення, які мають соціально-значиму патріотичну спрямованість;

практично-результативний, визначає ефективність роботи з патріотичного виховання, забезпечення реального впливу суб’єктів на свідомість особистості, у результаті чого в діяльності і поведінці відбуваються конкретні позитивні зміни, які характеризуються зростом самореалізації на благо Вітчизни в будь-якій сфері суспільного або державного життя.

Ступінь готовності учасників до роботи з патріотичного виховання до цілеспрямованої самореалізації як суб’єкта цієї діяльності (великий, середній, низький).

Основними критеріями другої групи є:

когнітивний (пізнавальний), визначає рівень розвитку патріотично орієнтованих знань, уявлень, які є основою розуміння патріотизму і цілісного самовизначення особистості та групи як суб’єкта соціально значимої діяльності, здійсненої на благо Батьківщини;

мотиваційний, характеризує рівень патріотичної спрямованості особистості або групи, їх орієнтації, мети, установки, які визначаються духовно-моральними і соціально-значимими потребами та інтересами, прагненнями, іншими компонентами, які формують цілеспрямованість суб’єкта як громадянина – патріота Батьківщини;

дієво-поведінковий, визначає готовність особистості, групи до повноцінної самореалізації як громадянина-патріота Вітчизни в одній чи декількох сферах соціально значимої діяльності, конкретні результати, досягнення в процесі її здійснення, основні якості, які проявляються на поведінковому рівні;

світоглядно-ціннісний характеризує ступінь сформованості системи поглядів, переконань, принципів, основаних на свідомості важливих проблем, цінностей, пріоритетів, інтересів суспільства і держави, які дозволяють визначити роль, місце і значення особистості, групи в розвитку патріотизму, посилення його позитивного впливу на всі сторони життя і діяльності.

 

Показники результативності патріотичного виховання

 

реалізаційно-цільовий

практично-результативний

програмний характер патріотичного виховання; лаконічність та реальність виконання завдань патріотичного виховання; цілеспрямованість і послідовність у досягненні результатів патріотичного виховання; системний характер організації патріотичного виховання як процесу; комплексний підхід у формуванні і розвитку патріотизму; диференційований підхід у формуванні і розвитку патріотизму; оптимізація змісту, форм, методів і засобів патріотичного виховання; визначення і обґрунтування напрямів удосконалення патріотичного виховання; підвищення його ефективності;

а) кількісні показники: кількість заходів з патріотичного виховання (велика, незначна, мінімальна); масштаб заходів з патріотичного виховання (великий, середній, малий); відсоток громадян, що беруть участь у заходах з патріотичного виховання (максимальний, значний, мінімальний); представництво різноманітних категорій громадян, які беруть участь у заходах з патріотичного виховання (широка, обмежена, мінімальна); кількість суб’єктів (виконавців), які беруть участь у підготовці і проведенні основних заходів з патріотичного виховання (велика, незначна, мінімальна); арсенал використання форм, методів і засобів патріотичного виховання (великий, малий, мінімальний); взаємозв’язок заходів з патріотичного виховання з іншими напрямками виховання; фінансування заходів з патріотичного виховання (високий рівень, середній, мінімальний); б) якісні показники: рівень підготовленості і результативності роботи з патріотичного виховання (високий, середній, низький); рівень організаційно-методичного забезпечення роботи з патріотичного виховання (високий, середній, низький); рівень підготовленості та професійної компетентності організаторів і керівників (суб’єктів) роботи з патріотичного виховання (високий, середній,низький); відсоток заходів системного, комплексного, довготривалого, інноваційного характеру (високий, середній, низький); ступінь задоволення керівників і організаторів (суб’єктів) роботи з патріотичного виховання основними результатами (високий, середній, низький); оцінка незалежними експертами результатів роботи з патріотичного виховання (в балах); ставлення учасників заходу з патріотичного виховання до результатів їх проведення (позитивне, негативне, байдуже).

 

Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми

 

Виконання Програми фінансуватиметься за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та інших джерел не заборонених законодавством.

Оцінка матеріально-технічних і трудових ресурсів проводиться з урахуванням основних прогнозних показників економічного і соціального розвитку, які подаються разом з проектом закону про Державний бюджет України на відповідний рік, інших прогнозних документів, затверджених в установленому порядку.

Обсяги фінансування Програми уточнюються під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік у межах видатків, що передбачаються для кожного головного розпорядника коштів.

Остаточна оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми (з обґрунтуванням обсягів фінансових ресурсів за джерелами фінансування та результатами проведення оцінки реальних можливостей ресурсного забезпечення виконання Програми за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел), проводиться після узагальнення пропозицій, що надійшли від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади під час розроблення проекту Програми.